буксир

Судно з двигунами вел. потужності, тягне або штовхає барки чи ін. судна; допомагає при маневруванні вел. кораблів у порту.

Значення в інших словниках

1. буксир — букси́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. буксир — [буксир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
3. буксир — -а, ч. 1》 Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. 2》 Канат або трос для буксирування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. буксир — Галюн, тягач  Словник чужослів Павло Штепа
5. буксир — БУКСИ́Р, а, ч. 1. Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. Якби ще годину пароход [пароплав] побув у дорозі, то вже б його ніякі буксири не врятували (Леся Українка); Все далі відпливає буксир, відпливають баржі (А.  Словник української мови у 20 томах
6. буксир — А, ч. Ліжко.  Словник сучасного українського сленгу
7. буксир — букси́р (від голл. boegseren – тягти) 1. Самохідне судно, яке тягне або штовхає інше судно чи будь-який плавучий засіб (док, кран). 2. Трос, за допомогою якого одне судно, тягне інше.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. буксир — бра́ти / взя́ти на букси́р кого, що. Допомагати кому-небудь у роботі, навчанні. Відстаєте з буряками. Може, вас на буксир узять? (В. Кучер); Чи він хотів, щоб отак мерли люди? Чи думав про це, вигрібаючи хліб по селу?...  Фразеологічний словник української мови
9. буксир — Букси́р, -ра, -рові; на букси́рі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. буксир — БУКСИ́Р, а, ч. 1. Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. Якби ще годину пароход побув у дорозі, то вже б його ніякі буксири не врятували (Л. Укр., V, 1956, 219); Все далі відпливає буксир, відпливають баржі (Шиян, Гроза..  Словник української мови в 11 томах