1. Словник української мови в 11 томах

буксир

БУКСИ́Р, а, ч.

1. Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину.

Якби ще годину пароход побув у дорозі, то вже б його ніякі буксири не врятували (Л. Укр., V, 1956, 219);

Все далі відпливає буксир, відпливають баржі (Шиян, Гроза.., 1956, 739).

2. Канат або трос для буксирування.

Мотор.. завернув до лівого берега, ведучи на буксирі невеличкого човна (Трубл., І, 1955, 100).

◊ Бра́ти (взя́ти) на букси́р кого, що — допомагати кому-небудь, сприяти у виконанні чого-небудь.

[Середа:] Треба взятії на буксир будівництво (Голов., Драми, 1958, 170).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буксир — букси́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. буксир — [буксир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. буксир — -а, ч. 1》 Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. 2》 Канат або трос для буксирування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буксир — Галюн, тягач Словник чужослів Павло Штепа
  5. буксир — БУКСИ́Р, а, ч. 1. Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. Якби ще годину пароход [пароплав] побув у дорозі, то вже б його ніякі буксири не врятували (Леся Українка); Все далі відпливає буксир, відпливають баржі (А. Словник української мови у 20 томах
  6. буксир — А, ч. Ліжко. Словник сучасного українського сленгу
  7. буксир — букси́р (від голл. boegseren – тягти) 1. Самохідне судно, яке тягне або штовхає інше судно чи будь-який плавучий засіб (док, кран). 2. Трос, за допомогою якого одне судно, тягне інше. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. буксир — Судно з двигунами вел. потужності, тягне або штовхає барки чи ін. судна; допомагає при маневруванні вел. кораблів у порту. Універсальний словник-енциклопедія
  9. буксир — бра́ти / взя́ти на букси́р кого, що. Допомагати кому-небудь у роботі, навчанні. Відстаєте з буряками. Може, вас на буксир узять? (В. Кучер); Чи він хотів, щоб отак мерли люди? Чи думав про це, вигрібаючи хліб по селу?... Фразеологічний словник української мови
  10. буксир — Букси́р, -ра, -рові; на букси́рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)