буксир

бра́ти / взя́ти на букси́р кого, що. Допомагати кому-небудь у роботі, навчанні. Відстаєте з буряками. Може, вас на буксир узять? (В. Кучер); Чи він хотів, щоб отак мерли люди? Чи думав про це, вигрібаючи хліб по селу? Вигрібаючи до зернини, аби тільки виконати отой стрічний план, взяти на буксир сусіднє село, що ганебно провалювало хлібоздачу (А. Дімаров).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

буксир — букси́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
буксир — [буксир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
буксир — -а, ч. 1》 Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. 2》 Канат або трос для буксирування. Великий тлумачний словник сучасної мови
буксир — Галюн, тягач Словник чужослів Павло Штепа
буксир — БУКСИ́Р, а, ч. 1. Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. Якби ще годину пароход [пароплав] побув у дорозі, то вже б його ніякі буксири не врятували (Леся Українка); Все далі відпливає буксир, відпливають баржі (А. Словник української мови у 20 томах
буксир — А, ч. Ліжко. Словник сучасного українського сленгу
буксир — букси́р (від голл. boegseren – тягти) 1. Самохідне судно, яке тягне або штовхає інше судно чи будь-який плавучий засіб (док, кран). 2. Трос, за допомогою якого одне судно, тягне інше. Словник іншомовних слів Мельничука
буксир — Судно з двигунами вел. потужності, тягне або штовхає барки чи ін. судна; допомагає при маневруванні вел. кораблів у порту. Універсальний словник-енциклопедія
буксир — Букси́р, -ра, -рові; на букси́рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
буксир — БУКСИ́Р, а, ч. 1. Судно або машина, що тягне за собою або штовхає інше судно чи машину. Якби ще годину пароход побув у дорозі, то вже б його ніякі буксири не врятували (Л. Укр., V, 1956, 219); Все далі відпливає буксир, відпливають баржі (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах