бульбашка
БУ́ЛЬБАШКА, и, ж.
1. Водяний або мильний пухир; банька.
А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Сл. Гр.);
Його з непоборною силою тягне знизу наверх, як ті бульбашки повітря, що з дна криниці тиснуться вгору (Фр., III, 1950, 258);
Січе дощ. Бульбашками береться поверхня води (Шиян, Баланда, 1957, 64).
◊ Ми́льна бу́льбашка — про щось нетривке, нецінне.
— А що ж діяти? — розпалився Калиновський. — Невже всі наші постанови — фікція, мильна бульбашка? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94).
2. рідко. Порожниста кулька.
У термометрі.. скляна дудочка з бульбашкою на кінці (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)