бумажник
БУМА́ЖНИК, а, ч. Кишеньковий портфельчик для паперових грошей і документів.
Їх руки розщібували шинель, шукаючи.. тільки бумажники з документами (Еллан, II, 1958, 26);
Бумажник з документами й цінними нотатками та ніж вона сунула за пазуху сорочки (Смолич, І, 1958, 100).
Словник української мови (СУМ-11)