Словник української мови в 11 томах

бумажка

БУМА́ЖКА, и, ж., розм., заст., рідко. Зменш. до бума́га.

Було, писар, коли тільки побачить, що суддя у колегію йде, зараз і хова усі бумажки (Кв.-Осн., II, 1956, 179).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бумажка — БУМА́ЖКА, и, ж., розм., заст., рідко. Зменш. до бума́га. Було, писар, коли тільки побачить, що суддя у колегію йде, зараз і хова усі бумажки (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах