бунда
БУ́НДА, и, ж., діал. Рід верхнього одягу.
На нім був короткий кожушок без рукавів, так звана бунда (Фр., І, 1955, 51);
— Скидай свою бунду! — крикнув на зарослого чоловіка Славко (Март., Тв., 1954, 260).
Словник української мови (СУМ-11)БУ́НДА, и, ж., діал. Рід верхнього одягу.
На нім був короткий кожушок без рукавів, так звана бунда (Фр., І, 1955, 51);
— Скидай свою бунду! — крикнув на зарослого чоловіка Славко (Март., Тв., 1954, 260).
Словник української мови (СУМ-11)