бунда
БУ́НДА, и, ж., діал.
Рід верхнього одягу.
На нім був короткий кожушок без рукавів, так звана бунда (І. Франко);
– Скидай свою бунду! – крикнув на зарослого чоловіка Славко (Л. Мартович);
Еволюцію крою безрукавних кожушків можна простежити від примітивної бунди до сучасного кептаря (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)