бунгало

БУ́НГА́ЛО, рідше БЕ́НГА́ЛО, невідм., с.

У тропічних країнах – легка будівля з верандою за містом.

Пропонуємо вам незабутній відпочинок у бунгало вілли “Едем” з 1 червня до 10 вересня (з мови реклами);

Співачка, навіть не заходячи в номер, тут же переїхала в бунгало на березі, де й провела свою міні-відпустку (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бунгало — бу́нгало іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. бунгало — невідм., с. Легка позаміська будівля з верандами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бунгало — бу́нгало, бе́нгало (англ. bungalow, з інд. бангла) легка, позаміська будівля з верандами, селянський будинок, переважно в Індії, Малайї.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. бунгало — (англ.) 1. Наметове житло, палатка зі шкіри, що побутувало у індіанців Північної Америки. Подібні житлові будівлі мали місце і у народів Африки, Азії та Океанії. У XX ст. їхні форми використовували у заміському приватному будівництві США.  Архітектура і монументальне мистецтво