бунтуватися
БУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що бунтува́ти 1.
Параскіца — тиха, покірлива, сумирна — починала бунтуватись кожним своїм фібром проти невірної долі (Коцюб., І, 1955, 267);
*Образно. Серце [Тасі] бунтувалося й кричало без слів, без звуків (Дмит., Розлука, 1957, 271).
Словник української мови (СУМ-11)