бунтуватися

БУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

Те саме, що бунтува́ти 1.

Параскіца – тиха, покірлива, сумирна – починала бунтуватись кожним своїм фібром проти невірної долі (М. Коцюбинський);

Марія не була б сама собою, якби не бунтувалася проти авторитетів (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Серце [Тасі] бунтувалося й кричало без слів, без звуків (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. бунтуватися — бунтува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. бунтуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що бунтувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бунтуватися — див. перечити; сердитися  Словник синонімів Вусика
4. бунтуватися — БУНТУВА́ТИ (піднімати бунт, брати участь у бунті), БУНТУВА́ТИСЯ, ЗБУ́РЮВАТИСЯ, ВОРОХО́БИТИ розм. рідше, ВОРОХО́БИТИСЯ розм. рідко. — Док.: збунтува́ти, збунтува́тися, збу́ритися, зворохо́битися. — В Італії починається повстання проти австрійського ярма.  Словник синонімів української мови
5. бунтуватися — БУНТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що бунтува́ти 1. Параскіца — тиха, покірлива, сумирна — починала бунтуватись кожним своїм фібром проти невірної долі (Коцюб., І, 1955, 267); *Образно. Серце [Тасі] бунтувалося й кричало без слів, без звуків (Дмит., Розлука, 1957, 271).  Словник української мови в 11 томах
6. бунтуватися — Бунтува́тися, -ту́юся, -єшся гл. Бунтоваться, возмущаться. Чого се так бунтуються народи? К. Псал. 2.  Словник української мови Грінченка