БУРМИ́СТЕР, тра, ч., іст., розм. Те саме, що бурмі́стр.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
бурмистер —
бурми́стер іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
бурмистер —
-тра, ч., іст. Те саме, що бурмістр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бурмистер —
БУРМИ́СТЕР, тра, ч., іст. Те саме, що бургомі́стр 1, 2. – А от як, – каже сотник Юско. – Їздив наш бурмистер до князя Ромодановського з грошима у московську казну; аж чує, що князь у Зінькові (П.
Словник української мови у 20 томах
бурмистер —
бурми́стер (польс. burmistrz, від нім. Burgermeister – бургомістр) в царській Росії 18 – 1-ї половини 19 ст. виборний керівник міського самоврядування (бурмистерської ізби); в кінці 18 – 1-й половині 19 ст. управитель поміщицького маєтку або призначений поміщиком староста.
Словник іншомовних слів Мельничука
бурмистер —
Бурмистер, -стра м. Бургомистръ. К. ЧР. 225.
Словник української мови Грінченка