бурхливо
БУРХЛИ́ВО. Присл. до бурхли́вий.
Кзил-Су реве в камінних берегах, бурхливо несе потік свій у скелях, пробиває підземні ходи (Ле, Міжгір’я, 1953, 97);
Втрату матері хлопець переживав бурхливо і гостро (Сенч., На Бат. горі, 1960, 19);
Місцеве населення, бурхливо вітаючи полк, з особливою ніжністю вітало Ясногорську (Гончар, III, 1959, 441);
Бурхливо розвиваються країни соціалістичного табору (Наука.., 4, 1960, 10).
Словник української мови (СУМ-11)