буряковий
БУРЯКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до буря́к.
Гуде над буряковими плантаціями літак, оббризгуючи буряки хімікалією від довгоносика, і совки… (Вишня, День.., 1950, 36);
// Вигот. з буряків.
— Неначе хто помочив пальці в буряковий квас та лапнув тебе за щоку? — спитав Мина насмішкувато (Н.-Лев., II, 1956, 120);
// Який міститься в буряках.
Звичайний буряковий цукор.. належить до групи дисахаридів (Заг. хімія, 1955, 438);
// Який пошкоджує буряки.
Буряковий довгоносик.
2. Який має колір буряка; темно-червоннй з спині гатим відтінком.
Любила [Кошицька] при малюванню.. підмінювати фарби. Замість бурякового обрамовання [обрамування] дасть синє (Фр., IV, 1950, 210);
Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темнішої. (Головко, II, 1957, 15).
Словник української мови (СУМ-11)