буряковий
БУРЯКО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до буря́к.
Гуде над буряковими плантаціями літак, оббризкуючи буряки хімікаліями від довгоносика і совки... (Остап Вишня);
// Вигот. з буряків.
– Неначе хто помочив пальці в буряковий квас та лапнув тебе за щоку? – спитав Мина насмішкувато (І. Нечуй-Левицький);
Сахароза, або буряковий цукор, належить до групи дисахаридів (з навч. літ.);
// Який пошкоджує буряки.
Буряковий довгоносик.
2. Який має колір буряка; темно-червоний із синюватим відтінком.
Любила [Кошицька] при малюванню .. підмінювати фарби. Замість бурякового обрамовання [обрамування] дасть синє (І. Франко);
Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза. Вже буряковий він, темніший (А. Головко);
Біля кринички товпилися мальви: червоні, білі, бурякові, рожеві (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)