бут
БУТ¹, у, ч. Будівельний камінь, що використовується головно для фундаменту.
Для мурування вживали в основному бут (рваний камінь) на глині (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 254).
БУТ², у, ч., діал. Молода зелена цибуля.
Він і веде нас до себе на город молодий бут поливати (Морд., І, 1958, 56).
Словник української мови (СУМ-11)