бібула
БІБУ́ЛА, и, ж., заст.
1. Грубий обгортковий папір.
В супроводі ключника і ще двох дозорців.. робив [директор] ревізії по всіх казнях.. Забрано багато ножів, шил, цвяхів, шахів, роблених із хліба, карт, роблених із бібули (Фр., II, 1950, 284).
2. Промокальний папір.
*У порівн. Галя вмитися забула. Вся в чорнилі, як бібула… (Бичко, Сійся.., 1959, 201).
Словник української мови (СУМ-11)