бігати
БІ́ГАТИ, аю, аєш, недок.
1. Швидко пересуватися на ногах у різних напрямках.
[Печариця:] Давайте, Ганно Василівно, наввипередки бігати! [Галя (здвигнувши плечима):] Бігайте самі; а я — не вмію (Мирний, V, 1955, 145);
Маленьке хлоп’я по цілих днях бігало по полю (Коцюб., III, 1956, 26);
Посмітюхи бігали по дорогах, вигріваючись на сонці (Мирний, IV, 1955, 121);
Праця відбувалася надзвичайним темпом, і люди, здавалося, не ходили, а бігали (Смолич, І, 1958, 75);
// перен. Поспішно ходити, маючи яку-небудь роботу, який-небудь клопіт; метушитися.
Старий батько.. На весілля просить. Знай, бігає, а самого Ледве ноги носять (Шевч., І, 1951, 317);
— Що мені чинити, що робити?.. — бігає по хаті збурений Макар Іванович (Коцюб., І, 1955, 168);
// Мати звичку пересуватися бігом.
А пан лікар.. тільки підскакує. Добре бігав (Вовчок, I, 1955, 176);
// до кого-чого, куди, перен. Часто відвідувати кого-, що-небудь, бувати у кого-небудь, десь.
Бігає до дідуся Оленка було. Дідусь.. гостинчика дасть їй якого, яблучко, абощо (Тесл., Вибр., 1950, 95);
Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори (Коцюб., II, 1955, 231);
// за ким. Невідступне, скрізь ходити за ким-небудь.
Він бачив, що дурненький Власов утюрився в його сестру, що хвостиком бігав би усюди за нею (Мирний, IV, 1955, 144);
// до кого, розм. Залицяючись, ходити до кого-нобудь.
— До других бігав? Кращих шукав? — .. допитувалася вона його (Мирний, III, 1954, 286).
2. перен. Швидко рухатися (про засоби пересування).
Бігають вулицями автобуси, бігають легкові й вантажні авто, трамваї (Вишня, I, 1956, 327).
3. розм. Швидко міняти напрям руху, перебігати з одного предмета на інший.
— Як вдарю по струнах, то було вже не дуже й націлююсь, — самі руки бігають, наче хто другий водить ними (Н.-Лев., I, 1956, 67);
Маленькі, запалі оченята неспокійно бігали в ямках, немов злякалися чогось (Фр., II, 1950, 7);
Очі Лібанова починають здивовано бігати, коли на порозі кімнати з’являється Оленка (Собко, Любов, 1935, 67).
◊ Мура́шки (мура́хи, кома́шки і т. ін.) бі́гають (бі́гали) по ті́лу (спи́ні і т. ін.) — про почуття великого страху, переляку.
Мурашки бігали по спині, але цікавість перемогла страх (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 15).
4. від кого — чого, рідко. Тікати, утікати від кого-, чого-небудь, уникати зустрічі з кимсь або чимсь; цуратися кого-, чого-небудь.
[Маруся:] Вони [апостоли] були духом ченці. [Василь:] Як? Цуралися миру, бігали від людей? (Мирнпй, V, 1955, 105).
5. спорт. Змагатися, тренуватися в бігу (в 2 знач.).
— Ви чим займалися? — звернувся він [тренер] до Ярини. — Бігала. — На які дистанції? — Сто метрів (Собко, Стадіон, 1954, 87).
6. розм. Бути в періоді злучки (про тварин).
БÍГВІСТЬ:
◊ Бі́гвість куди́ (де і т. ін.) — невідомо куди, де і т. ін.
[Бабуся:] Пан утік додому .. Біг-вість куди зникають черемошці (Воронько, Казка.., 1957, 11).
Словник української мови (СУМ-11)