бідарство

БІДА́РСТВО, а, с., розм.

1. Те саме, що біда́цтво 1.

Кожний дума про своє: Що царенко — він про царство, А Іван так про бідарство (Перв., Райдуга.., 1960, 97).

2. збірн. Бідарі, бідняки; біднота.

Тож бідарство дивувалось, правду знати добивалось (Перв., Нова лірика, 1937, 196).

Значення в інших словниках

1. бідарство — біда́рство іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. бідарство — -а, с., розм. 1》 Те саме, що бідацтво 1). 2》 збірн. Бідарі, бідняки; біднота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бідарство — БІДА́РСТВО, а, с., розм. 1. Те саме, що біда́цтво 1. Кожний дума про своє: Що царенко – він про царство, А Іван так про бідарство (Л. Первомайський). 2. збірн. Бідарі, бідняки; біднота. Тож бідарство дивувалось, правду знати добивалось (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах