бідарський

БІДА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до біда́р;

// Належний бідареві, бідарям.

Чоловік став поважний — і геть у куток Кинув шапку бідарську, змокрілу до лиха (Л. Укр., IV, 1954, 267);

Іде вже з далеких гір дужа сила і розбудить вікову тишу галицького поля.., розоре бідарські межі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 326).

Значення в інших словниках

1. бідарський — біда́рський прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. бідарський — -а, -е. Прикм. до бідарство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бідарський — БІДА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до біда́р. Бідарська доля; // Належний бідареві, бідарям. Чоловік став поважний – і геть у куток Кинув шапку бідарську, змокрілу до лиха (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах