1. Словник української мови в 11 томах

бідарський

БІДА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до біда́р;

// Належний бідареві, бідарям.

Чоловік став поважний — і геть у куток Кинув шапку бідарську, змокрілу до лиха (Л. Укр., IV, 1954, 267);

Іде вже з далеких гір дужа сила і розбудить вікову тишу галицького поля.., розоре бідарські межі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 326).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бідарський — біда́рський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. бідарський — -а, -е. Прикм. до бідарство. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бідарський — БІДА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до біда́р. Бідарська доля; // Належний бідареві, бідарям. Чоловік став поважний – і геть у куток Кинув шапку бідарську, змокрілу до лиха (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах