бідарський
БІДА́РСЬКИЙ, а, е, розм.
Прикм. до біда́р.
Бідарська доля;
// Належний бідареві, бідарям.
Чоловік став поважний – і геть у куток Кинув шапку бідарську, змокрілу до лиха (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бідарський — біда́рський прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- бідарський — -а, -е. Прикм. до бідарство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бідарський — БІДА́РСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до біда́р; // Належний бідареві, бідарям. Чоловік став поважний — і геть у куток Кинув шапку бідарську, змокрілу до лиха (Л. Укр., IV, 1954, 267); Іде вже з далеких гір дужа сила і розбудить вікову тишу галицького поля.. Словник української мови в 11 томах