білосніжний
БІЛОСНІ́ЖНИЙ, а, е. Яскраво-білий; білий, як сніг.
Коли я входив в столову свого готелю, перше гудіння гонга густо пливло над рядами білосніжних столів, в той час ще порожніх (Коцюб., II, 1955, 291);
В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби пір’я (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 5);
Одягнувши білосніжного халата, Докія.. увійшла в невелику палату (Стельмах, На.. землі, 1949, 426).
Словник української мови (СУМ-11)