білосніжний
БІЛОСНІ́ЖНИЙ, а, е.
Яскраво-білий; білий як сніг.
Коли я входив в столову [їдальню] свого готелю, перше гудіння гонга густо пливло над рядами білосніжних столів, в той час ще порожніх (М. Коцюбинський);
Товариш Жан .. свій високий лоб і свої рогові окуляри протирає завжди білосніжною хусткою (М. Хвильовий);
В небі хмарки білосніжні, легкі, ніби пір'я (М. Рильський);
Одягнувши білосніжного халата, Докія .. увійшла в невелику палату (М. Стельмах);
Під її рукою ходили також три білосніжні леггорни і великий червоний когут (Г. Колісник);
На воді велично красувалися білосніжні лілеї та жовті глечички (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)