білоцвіт

БІЛОЦВІ́Т, у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки.

Летить із вишні білоцвіт В широкий світ (Гірник, Сонце.., 1958, 85);

*Образно. Сипавсь з весен білоцвіт (Ус., Листя.., 1956, 95).

Значення в інших словниках

1. білоцвіт — білоцві́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. білоцвіт — -у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білоцвіт — БІЛОЦВІ́Т, у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки. Летить із вишні білоцвіт В широкий світ (М. Гірник); * Образно. Сипавсь з весен білоцвіт (П. Усенко).  Словник української мови у 20 томах
4. білоцвіт — Весняна рослина родини амарилісових, росте в тінистих гірських і підгірських лісах; квітки білі у жовту цяточку, звисаючі; декоративна рослина; потребує охорони.  Універсальний словник-енциклопедія