білоцвіт
БІЛОЦВІ́Т, у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки.
Летить із вишні білоцвіт В широкий світ (Гірник, Сонце.., 1958, 85);
*Образно. Сипавсь з весен білоцвіт (Ус., Листя.., 1956, 95).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білоцвіт — білоцві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- білоцвіт — -у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- білоцвіт — БІЛОЦВІ́Т, у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки. Летить із вишні білоцвіт В широкий світ (М. Гірник); * Образно. Сипавсь з весен білоцвіт (П. Усенко). Словник української мови у 20 томах
- білоцвіт — Весняна рослина родини амарилісових, росте в тінистих гірських і підгірських лісах; квітки білі у жовту цяточку, звисаючі; декоративна рослина; потребує охорони. Універсальний словник-енциклопедія