білоцвіт

Весняна рослина родини амарилісових, росте в тінистих гірських і підгірських лісах; квітки білі у жовту цяточку, звисаючі; декоративна рослина; потребує охорони.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білоцвіт — білоцві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. білоцвіт — -у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білоцвіт — БІЛОЦВІ́Т, у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки. Летить із вишні білоцвіт В широкий світ (М. Гірник); * Образно. Сипавсь з весен білоцвіт (П. Усенко). Словник української мови у 20 томах
  4. білоцвіт — БІЛОЦВІ́Т, у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки. Летить із вишні білоцвіт В широкий світ (Гірник, Сонце.., 1958, 85); *Образно. Сипавсь з весен білоцвіт (Ус., Листя.., 1956, 95). Словник української мови в 11 томах