1. Словник української мови у 20 томах

білоцвіт

БІЛОЦВІ́Т, у, ч., збірн.

Білий цвіт на деревах, білі пелюстки.

Летить із вишні білоцвіт В широкий світ (М. Гірник);

* Образно. Сипавсь з весен білоцвіт (П. Усенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білоцвіт — білоцві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. білоцвіт — -у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білоцвіт — Весняна рослина родини амарилісових, росте в тінистих гірських і підгірських лісах; квітки білі у жовту цяточку, звисаючі; декоративна рослина; потребує охорони. Універсальний словник-енциклопедія
  4. білоцвіт — БІЛОЦВІ́Т, у, ч., збірн. Білий цвіт на деревах, білі пелюстки. Летить із вишні білоцвіт В широкий світ (Гірник, Сонце.., 1958, 85); *Образно. Сипавсь з весен білоцвіт (Ус., Листя.., 1956, 95). Словник української мови в 11 томах