більмастий

БІЛЬМА́СТИЙ, а, е, розм. Який має більмо; з більмом, з більлами.

Кволе світло просочувалось крізь маленьке віконечко, що нагадувало більмасте око (Коп., Вибр., 1953, 255).

Значення в інших словниках

1. більмастий — більма́стий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. більмастий — -а, -е, розм. Який має більмо; з більмом, з більмами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. більмастий — БІЛЬМА́СТИЙ, а, е, розм. Який має більмо; з більмом, з більмами. Кволе світло просочувалось крізь маленьке віконечко, що нагадувало більмасте око (О. Копиленко).  Словник української мови у 20 томах