більмастий
БІЛЬМА́СТИЙ, а, е, розм. Який має більмо; з більмом, з більлами.
Кволе світло просочувалось крізь маленьке віконечко, що нагадувало більмасте око (Коп., Вибр., 1953, 255).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- більмастий — більма́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- більмастий — -а, -е, розм. Який має більмо; з більмом, з більмами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- більмастий — БІЛЬМА́СТИЙ, а, е, розм. Який має більмо; з більмом, з більмами. Кволе світло просочувалось крізь маленьке віконечко, що нагадувало більмасте око (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах