1. Словник української мови у 20 томах

більмастий

БІЛЬМА́СТИЙ, а, е, розм.

Який має більмо; з більмом, з більмами.

Кволе світло просочувалось крізь маленьке віконечко, що нагадувало більмасте око (О. Копиленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. більмастий — більма́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. більмастий — -а, -е, розм. Який має більмо; з більмом, з більмами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. більмастий — БІЛЬМА́СТИЙ, а, е, розм. Який має більмо; з більмом, з більлами. Кволе світло просочувалось крізь маленьке віконечко, що нагадувало більмасте око (Коп., Вибр., 1953, 255). Словник української мови в 11 томах