Словник української мови в 11 томах

біметалевий

БІМЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до бімета́л, бімета́ли;

// Зробл. з біметалу.

Біметалева втулка складається з стального корпусу, вкритого зсередини шаром бронзи різної товщини (Слюс. справа, 1957, 307);

Біметалева спіраль; Біметалеві різальні інструменти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. біметалевий — біметале́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. біметалевий — -а, -е. Прикм. до біметал, біметали.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біметалевий — БІМЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е, спец. 1. Прикм. до бімета́ли. Проектанти зупинились на біметалевому варіанті; // Зробл. з біметалу. Біметалева втулка складається зі стального корпусу, вкритого зсередини шаром бронзи різної товщини (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах