біметалевий

БІМЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е, спец.

1. Прикм. до бімета́ли.

Проектанти зупинились на біметалевому варіанті;

// Зробл. з біметалу.

Біметалева втулка складається зі стального корпусу, вкритого зсередини шаром бронзи різної товщини (з навч. літ.);

Біметалева спіраль;

Біметалеві різальні інструменти.

2. Те саме, що двометале́вий.

Корозія, яка виникає, коли два різні метали або сплави перебувають в електричному контакті між собою, називається біметалевою корозією (з наук.-техн. літ.).

3. фін. Прикм. до біметалі́зм.

Деякі члени союзу – Бельгія, Iталія, Швейцарія – прийняли французький біметалевий стандарт із фіксованим співвідношенням між сріблом та золотом (з наук.-техн. літ.).

Значення в інших словниках

1. біметалевий — біметале́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. біметалевий — -а, -е. Прикм. до біметал, біметали.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біметалевий — БІМЕТАЛЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до бімета́л, бімета́ли; // Зробл. з біметалу. Біметалева втулка складається з стального корпусу, вкритого зсередини шаром бронзи різної товщини (Слюс. справа, 1957, 307); Біметалева спіраль; Біметалеві різальні інструменти.  Словник української мови в 11 томах