біохімік

БІОХІ́МІК, а, ч. Фахівець з біохімії.

Радянські біохіміки створюють дуже складні органічні речовини — білки (Наука.., 3, 1957, 25).

Значення в інших словниках

1. біохімік — біохі́мік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. біохімік — -а, ч. Фахівець з біохімії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біохімік — БІОХІ́МІК, а, ч. Фахівець у галузі біохімії. “В житті Олена трапляється тільки раз”, – подумав біохімік сумовито (В. Підмогильний); Біохімік О. Я. Данилевський указав на наявність пептидних груп у білковій молекулі (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах