біохімік
БІОХІ́МІК, а, ч. Фахівець з біохімії.
Радянські біохіміки створюють дуже складні органічні речовини — білки (Наука.., 3, 1957, 25).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біохімік — біохі́мік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- біохімік — -а, ч. Фахівець з біохімії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біохімік — БІОХІ́МІК, а, ч. Фахівець у галузі біохімії. “В житті Олена трапляється тільки раз”, – подумав біохімік сумовито (В. Підмогильний); Біохімік О. Я. Данилевський указав на наявність пептидних груп у білковій молекулі (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах