1. Словник української мови у 20 томах

біохімік

БІОХІ́МІК, а, ч.

Фахівець у галузі біохімії.

“В житті Олена трапляється тільки раз”, – подумав біохімік сумовито (В. Підмогильний);

Біохімік О. Я. Данилевський указав на наявність пептидних груп у білковій молекулі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біохімік — біохі́мік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. біохімік — -а, ч. Фахівець з біохімії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. біохімік — БІОХІ́МІК, а, ч. Фахівець з біохімії. Радянські біохіміки створюють дуже складні органічні речовини — білки (Наука.., 3, 1957, 25). Словник української мови в 11 томах