бірюзовий
БІРЮЗО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до бірюза́;
// Зробл. з бірюзи.
Вгледівши його кремезну бородату постать та в руках важкі бірюзові чотки, правовірні віддадуть належну йому пошану (Ле, Міжгір’я, 1953, 137).
2. Який має колір бірюзи; ніжно-голубий.
Дівчатка чинно розсілися спереду, поспиравшись на бильця, оббиті.. яскравим бірюзовим бархатом із позолотою (Ільч., Серце жде, 1939, 226);
*Образно. Над Шварцвальдом пливла осінь, тиха й бірюзова (Донч., II, 1956, 78).
Словник української мови (СУМ-11)