біскуп

БІ́СКУП, а, ч. Католицький єпископ.

— Її [горілку] п’ють і пани, й мужики, і царі, і князі, і біскупи (Н.-Лев., І, 1956, 211).

Значення в інших словниках

1. біскуп — Бі́скуп: — єпископ [22] — католицький єпископ [52;45;51] — римсько-католицький єпіскоп [XIX] До участі в тих соймах допущені були тільки повноправні піддані (тоді всі були підданими цісарськими!), то значить шляхта і вище духовенство, біскупи та каноніки [XIX]  Словник з творів Івана Франка
2. біскуп — бі́скуп іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. біскуп — -а, ч. Католицький єпископ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. біскуп — Єпископ  Словник чужослів Павло Штепа
5. біскуп — БІ́СКУП, а, ч. Католицький єпископ. – Її [горілку] п'ють і пани, й мужики, і царі, і князі, і біскупи (І. Нечуй-Левицький); Колись маєток католицького біскупа, містечко се, було зруйноване дощенту (Д. Мордовець).  Словник української мови у 20 томах
6. біскуп — Бі́скуп, -па; бі́скупи, -пів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. біскуп — Біскуп, -па м. и пр. = бискуп и пр.  Словник української мови Грінченка