ваганки
ВАГАНКИ́, і́в, мн., заст. Зменш. до вагани́ 1.
Як було зготують обід, то кухарі і ставлять.. по всіх столах дерев’яні ваганки з потравою (Стор., І, 1957, 256);
Викручує [сторож] з посивілих жарин горщик, схоплює мокрою ганчіркою, одразу висипає у ваганки загуслий куліш і ставить його біля хлібини (Стельмах, Хліб.., 1959, 266).
Словник української мови (СУМ-11)