ваганки
ВАГАНКИ́, і́в, мн., заст.
Зменш. до вагани́ 1.
Як, було, зготують обід, то кухарі і ставлять .. по всіх столах дерев'яні ваганки з потравою (О. Стороженко);
Викручує [сторож] з посивілих жарин горщик, схоплює мокрою ганчіркою, одразу висипає у ваганки загуслий куліш і ставить його біля хлібини (М. Стельмах);
* У порівн. А в лиманах – риба й раки: карасі, як ваганки, а лини, як підсвинки, окуні, як постоли, а щука – як човни-довбанки (Остап Вишня).
Словник української мови (СУМ-20)