вагон
ВАГО́Н, а, ч.
1. Спеціально устатковане приміщення для перевезення людей і вантажу по рейкових коліях.
Поїзд уже стояв.. Молоді подались до вагона (Л. Укр., III, 1952, 507);
Вийшли з вагона троє пасажирів: сержант і двоє рядових (Шиян, Переможці, 1950, 155);
Пливуть полями поїзди. Везуть у даль по срібних струнах Вагони вугілля й руди (Рильський, I, 1956, 183).
2. Кількість вантажу, що входить у товарний вагон.
Саме в цей час Подільський продкомгуб [продовольчий комітет губернії] розподілив для населення двадцять три вагони солі (Стельмах, II, 1962, 235).
Словник української мови (СУМ-11)