вагон
ВАГО́Н, а, ч.
1. Спеціально устатковане приміщення для перевезення людей і вантажу по рейкових коліях.
Поїзд уже стояв.. Молоді подались до вагона (Л. Укр., III, 1952, 507);
Вийшли з вагона троє пасажирів: сержант і двоє рядових (Шиян, Переможці, 1950, 155);
Пливуть полями поїзди. Везуть у даль по срібних струнах Вагони вугілля й руди (Рильський, I, 1956, 183).
2. Кількість вантажу, що входить у товарний вагон.
Саме в цей час Подільський продкомгуб [продовольчий комітет губернії] розподілив для населення двадцять три вагони солі (Стельмах, II, 1962, 235).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагон — ваго́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вагон — Вагон — wagon, van, car, railway car — *Wagen, Waggon — транспортний засіб, яким перевозять пасажирів або вантажі по рейкових коліях. Гірничий енциклопедичний словник
- вагон — -а, ч. 1》 Спеціально устатковане приміщення для перевезення людей і вантажу рейковими коліями. 2》 Кількість вантажу, що входить у товарний вагон. Вагон-ресторан — вагон пасажирського поїзда, обладнаний як їдальня для продажу страв і напоїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагон — Віз, повіз Словник чужослів Павло Штепа
- вагон — ВАГО́Н, а, ч. 1. Транспортний засіб для перевезення людей і вантажу рейковими коліями. Поїзд уже стояв .. Молоді подались до вагона (Леся Українка); Раптом у коридорі вагона погасли лампки (В. Словник української мови у 20 томах
- вагон — вагон: ◊ особовий вагон → особовий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вагон — прися. Багато. А як же ряди підкорених жінок і, як наслідок, — вагон дітей? (День). Кузьма он диви як виграв, купа передач про Скрябіна, вагон кліпів, ще й сам Кузьма у всій красі кожного ранку (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- вагон — 1 (-а) ч. 1. мол., жрм, крим. Велика кількість чогось. БСРЖ, 87; ПСУМС, 11; ЯБМ, 1, 147. Словник жарґонної лексики української мови
- вагон — Ваго́н, -на, у -ні; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вагон — Вагон, -ну м. Вагонъ. Порядився з людьми на цілий вагон на чугунку возити овес. Г. Барв. 204. Словник української мови Грінченка