вагон
Вагон — wagon, van, car, railway car — *Wagen, Waggon — транспортний засіб, яким перевозять пасажирів або вантажі по рейкових коліях. Є вагони пасажирські і вантажні (думпкари, напіввагони, платформи, цистерни тощо); для широкої й вузької колії; несамохідні й самохідні. Застосовується в шахтах, на кар’єрах. Осн. типи В., які використовують в гірничо-доб. пром-сті, — вантажні, в т.ч. криті, напіввагони (гондоли, думпкари, вагони-дозатори та ін.), платформи, цистерни і спеціальні В. На кар'єрах розповсюджені напіввагони.
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вагон — ваго́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вагон — -а, ч. 1》 Спеціально устатковане приміщення для перевезення людей і вантажу рейковими коліями. 2》 Кількість вантажу, що входить у товарний вагон. Вагон-ресторан — вагон пасажирського поїзда, обладнаний як їдальня для продажу страв і напоїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вагон — Віз, повіз Словник чужослів Павло Штепа
- вагон — ВАГО́Н, а, ч. 1. Транспортний засіб для перевезення людей і вантажу рейковими коліями. Поїзд уже стояв .. Молоді подались до вагона (Леся Українка); Раптом у коридорі вагона погасли лампки (В. Словник української мови у 20 томах
- вагон — вагон: ◊ особовий вагон → особовий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вагон — прися. Багато. А як же ряди підкорених жінок і, як наслідок, — вагон дітей? (День). Кузьма он диви як виграв, купа передач про Скрябіна, вагон кліпів, ще й сам Кузьма у всій красі кожного ранку (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- вагон — 1 (-а) ч. 1. мол., жрм, крим. Велика кількість чогось. БСРЖ, 87; ПСУМС, 11; ЯБМ, 1, 147. Словник жарґонної лексики української мови
- вагон — Ваго́н, -на, у -ні; -го́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вагон — ВАГО́Н, а, ч. 1. Спеціально устатковане приміщення для перевезення людей і вантажу по рейкових коліях. Поїзд уже стояв.. Молоді подались до вагона (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- вагон — Вагон, -ну м. Вагонъ. Порядився з людьми на цілий вагон на чугунку возити овес. Г. Барв. 204. Словник української мови Грінченка