вагранка
ВАГРА́НКА, и, ж. Невелика шахтна піч для плавлення чавуну, рідше — для випалювання вапняку, руди і т. ін.
З високої вагранки хлинув пекучою білою ма-лясою чавун (Мик., II, 1957, 98);
Синім полум’ям б’є вагранка (Забашта, Нові береги, 1950, 52).
Словник української мови (СУМ-11)