вагітність

ВАГІ́ТНІСТЬ, ності, ж.

1. Стан жінки к період розвитку в її організмі плоду.

Дівчина приховувала, як могла, свою вагітність, але… призналась одного дня, плачучи, своїй матері (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 338).

2. фізл. Процес розвитку плоду з заплідненої яйцевої клітини в материнському організмі людини і живородних тварин.

Значення в інших словниках

1. вагітність — вагі́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вагітність — -ності, ж. 1》 Стан жінки у період розвитку в її організмі плоду. 2》 фізіол. Процес розвитку плоду з заплідненої яйцевої клітини в материнському організмі людини і живородних тварин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вагітність — ВАГІ́ТНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан жінки у період розвитку в її організмі плода. Вона [Варя] була в стані мало не закінченої вагітності й на протязі якихось трьох-чотирьох тижнів мусила народити дитину (М. Хвильовий); Марія знов почула вагітність (У.  Словник української мови у 20 томах
4. вагітність — Стан від моменту локалізації в матці заплідненого яйця до початку пологів; триває від 280 до 300 днів; випадки локалізації яйця поза маткою (в. позаматкова), напр., у яйцеводі, вимагають оперативного втручання.  Універсальний словник-енциклопедія
5. вагітність — ВАГІ́ТНІСТЬ (стан жінки в період розвитку плоду в її організмі), ТЯЖ заст., ВАГОТА́ діал. Під час вагітності з'являються плями на обличчі; Інша молодиця у тяжу знидіє, зчорніє, а ця ще краща робиться (Дніпрова Чайка).  Словник синонімів української мови
6. вагітність — Вагі́тність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)