важкість

ВА́ЖКІСТЬ, кості, ж.

1. Властивість тіл притягатися до землі.

2. Абстр. ім. до важки́й 1-9.

Праця одного робітника відрізняється від праці іншого не тільки своїм видом, формою, але й складністю, важкістю, умовами (Ком. Укр., 7, 1965, 45);

Він сам найліпше знав важкість свого положення (Фр., VIII, 1952, 412);

Разом зі зброєю виносять вони з табору і якусь важкість на душах, нову, досі ще не звідану тривожність (Гончар, Людина.., 1960, 81).

Значення в інших словниках

1. важкість — ва́жкість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. важкість — -кості, ж. 1》 Властивість тіл притягатися до землі. 2》 Абстр. ім. до важкий 1-9).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. важкість — ВА́ЖКІСТЬ, кості, ж. 1. Властивість тіл притягатися до землі; тяжіння. Сила важкості. 2. Абстр. ім. до важки́й 1–9. Андрій Григорович після кожної страви почував якусь чудну важкість у шлункові, й щось пекло під грудьми (В.  Словник української мови у 20 томах