важнющий
ВАЖНЮ́ЩИЙ, а, е, розм. Дуже важний.
Тимоха подався, притих; мати й взяла собі в голову, що Антосьо важнюща персона, коли й Тимоха проти його нічичирк (Свидн., Люборацькі, 1955, 193);
— Дивіться, панове: сідло та вуздечка вся у золоті. Важнющий кінь: хоч самому гетьманові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 408).
Словник української мови (СУМ-11)