вазон
ВАЗО́Н, а, ч. Горщик для квітів.
Андрій одною рукою ламав галузки живих рослин, розсипав землю з вазонів (Коцюб., II, 1955, 88);
Підходить [Вікентій] до вікна, заставленого вазонами з фуксією і калачиками (Стельмах, І,1962, 414);
// розм. Квіти разом з горщиком, у якому вони ростуть.
Задрижали зелені листки герані на вазонах (Н.-Лев., IV, 1956, 140);
На вікні стояв майже засохлий уже вазон гортензії (Сміл., Сашко, 1957, 188).
Словник української мови (СУМ-11)