вазоник
ВАЗО́НИК, а, ч., зах. Зменш. до вазо́н.
Ліжко, софа, оббита червоним плюшем, стіл з цвітучими хризантемами у вазонику (Фр., IV, 1950, 444);
Під пахами несуть [жінки] напівзів’ялі вазоники (Стеф., І, 1949, 145).
Словник української мови (СУМ-11)