вазоник
ВАЗО́НИК, а, ВАЗО́НОК, нка, ч., діал.
Вазон.
Ліжко, софа, оббита червоним плюшем, стіл з цвітучими хризантемами у вазонику (І. Франко);
Довкола басейну в плетених із лози вазонках зеленіли пальми, фікуси, карячилися вусаті рододендрони (Ю. Винничук);
Під пахами несуть [жінки] напівзів'ялі вазоники (В. Стефаник);
– Гей, Ганю, – гукає Марія у вікно, – винеси вазонки надвір! Будемо пересаджувати квіти (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)